Однією з найпомітніших подій у вітчизняному телепросторі стало те, що упродовж останнього часу лідером за показниками динаміки росту серед основних каналів став Перший Національний. Якщо раніше державний мовник не входив у першу десятку, то зараз він потісняє «малі» канали великих медіа-груп і займає загальну 9-10-ту позицію за вигідною для великих каналів комерційною аудиторією «великі міста» (18+, 50 тис +). А за аудиторією 18+, вся Україна - взагалі 5-8-ме місце. Коли Перший показує найрейтинговіші програми, позаду періодично лишаються навіть ICTV, Новий канал, ТЕТ, «5-й канал» і російський «Первый канал. Всемирная сеть».
На державному каналі зменшилася частка української мови і, за оцінками експертів, збільшилася кількість провладних матеріалів у новинах. Але усі бачать на екрані значно якісніший контент. Про усе це ми говоримо з Єгором Бенкендорфом, президентом Національної телекомпанії України (саме так іменує посаду і нинішнього очільника Першого Національного вивіска перед входом у його приймальню).
37-річний менеджер, завдяки якому «перша» кнопка стає рейтинговішою, як завжди останнім часом, виглядає втомленим, але у власному кабінетi він упевненіший, ніж на прес-конференціях. Відразу визнає, що не належить до тих, хто уміє красномовно говорити. Телевізійник, якого заслужено називають трудоголіком, каже: «Я думаю російською і, коли розмовляю українською, роблю багато помилок. Українську вчимо всією сім'єю». І несподівано додає: «Я жартую, що на Перший прийшов через ліжко. Моя дружина тут до мого призначення три роки працювала», - виявилося, на телеекрані, що працював поза моєю спиною, біля мапи України прогноз погоди розказувала Юлія Стахорська. У гендиректора НТКУ постійно перед очима ввімкнений Перший.
«Перший канал став сильним»
- Єгоре, ви заявляли, що хочете вивести канал у п'ятірку лідерів. Яким чином це можна зробити?
- Головна проблема державного телеканалу - це недостатнє фінансування. Наприклад, російські державні телеканали - ОРТ і РТР - отримують величезні гроші на свій розвиток: близько 1 млрд. доларів кожен. Ми, на жаль, левову частку грошей, які отримуємо від держави, використовуємо не для того, щоб створювати нові програми, а щоб виплатити зарплати працівникам та оплатити комунальні послуги. Часто на вітчизняних комерційних каналах лише на один проект виділяють стільки грошей, скільки у Першого Національного - річний бюджет. Незважаючи на це, за останній рік Перший зробив суттєвий прорив - з 16-18-го місця у рейтингу телеканалів, яке Перший Національний займав, коли я його тільки очолив, ми перемістилися на 8-ме. Навіть при обмежених фінансових ресурсах можна підсилити позиції каналу новою та якісною телепродукцією.
- Не жалкуєте, що більше року тому з багатого «Інтера» перейшли на бідний державний канал?
- Друзі нещодавно дуже точно охарактеризували мій стан: грошей немає, того-іншого - теж, а він оптимістичний і не здається. Хоча складно, складніше, ніж я думав. Якби я знав усі нюанси, з якими доведеться стикатися, я б не погодився на цю посаду. Тут дуже багато формальностей. Наприклад, ми у тестовому режимі уже виходимо в Росії. Мовлення на території будь-якої країни - це престижно, це самореклама України. Ми не просимо грошей ні на що, окрім як на оплату передачі супутникового сигналу. Але такої статті видатків немає, ми можемо витрачати гроші лише на держзамовлення. І подібних нюансів безліч. Але загалом є результати - Перший канал стає сильним. Тому не зникає бажання нарощувати його рейтинги. Хоча раніше я ніколи не думав, що піду з «Інтера», де був директором кількох компаній; зараз є не менше десятка місць, куди б я міг перейти і мати разів у десять більшу зарплату.
- До речі, яким буде наповнення ефіру, що транслюватимуть у Росії?
- Це буде близько 40 відсотків найрейтинговішого контенту, що показуємо в Україні, зокрема «Віра. Надія. Любов», «Книга.ua», «Хочу, щоб ти була», «Шустер Live», «Глибинне буріння», «Фольк-music». Хочемо долучати якісні програми регіональних телекомпаній.
- Чому на державному каналі і де-факто, і де-юре зменшилася частка української мови?
- Ми зменшили квоту української мови до 75 відсотків не для того, щоб у нас було 25 відсотків російської. Ми плануємо транслювати програми (не у прайм-тайм) мовами національностей, які проживають в Україні: молдаван, поляків, інших.
- Коли ви пішли з «Інтера», дехто мотивував ваше рішення тим, що на комерційному каналі вас надто завантажував роботою його тодішній керівник Сергій Созановський...
- Я з трудоголіків - iз тих, хто сам шукає собі якомога більше роботи. Тож ніяких проблем не виникало. І з усіма у мене гарні стосунки. Підтвердження тому - контент, який мені для Першого Національного майже безоплатно давали комерційні канали. Хоча, коли ми почали випереджати малі канали телегруп, щедрих стало менше.
- На Першому з'явилися фільми компанії Film.ua, «Сусіди» «Прима-фільму», «Телекритика» написала про перспективу появи у вашому ефірі інтерівських «Великих українців». Коли кажуть про передачу фільмів за символічну суму чи дарування контенту, це насторожує. Бо ринкова ціна, наприклад, лише однієї серії якісного серіалу - 10-15 тисяч доларів.
- Ну і нехай насторожує. Я лише скажу всім, хто нам допомагає, величезне спасибі. Крім названих ще, наприклад, Андрію Пальчевському, який за власний кошт привозить гостей програми «Глибинне буріння». Наприклад, великі канали мріяли, щоб до них приїхали нобелівські лауреати, а ми рік тому стали в чергу - і вже отримали підтвердження від Джона Голла. Ще подяка Ользі Сумській - співведучій проекту «Легко бути жінкою»; Іллі Ноябрьову, який безплатно погодився стати співведучим соціального проекту «Віра. Надія. Любов»; Савіку Шустеру, який не отримує на каналі зарплатні (ми уклали на три роки договір з «Савік Шустер Студіо» про розміщення програми на нашому каналі).
А «Великих українців» на Першому не буде. Ми дійсно вели переговори, навіть попередньо включили проект у плани, але остаточно «Інтер» вирішив не передавати цей цикл, а показати його на якомусь із «малих» каналів групи.
- І все ж не віриться, що всі працюють задарма. Невже за умовами договору той же Савік Шустер немає ніяких прибутків? До речі, він має право достроково розірвати договір iз каналом?
Спонсорські кошти лишаються у «Савік Шустер Студіо». І Савік може розірвати договір раніше, але, сподіваюся, цього не станеться.
«Чому я ворог преси №18?»
- Останнім часом експерти все частіше говорять про маніпуляції у студії «Шустер Live». З одного боку, можна розуміти ваше невтручання у зміст програм як дотримання принципів свободи слова, з іншого - ніхто не відміняв засад достовірності та об'єктивноті подачі інформації.
- Я вважаю, коли і діюча влада, й опозиція кажуть, що її мало у програмах, то це свідчення однакового доступу до ефіру й одних, й інших. І якщо програму з опозиціонеркою Тимошенко показують у прямому ефірі, а потім у повторі - це ознака того, що цензури на каналі немає. Мені здається, що все те, що показують зараз, навряд чи могли б показувати на Першому Національному навіть за попередньої влади.
- Як ви реагуєте на те, що експерти фіксують усе більше інформації з ознаками замовності у новинах Першого Національного?
- В одному з рейтингів ворогів преси мене навіть поставили на 18-те місце у списку з 25 осіб - за те, що я скоротив на НТКУ близько 200 працівників. А перед тим журналісти обурювалися з приводу того, що штат телекомпанії роздутий.
Один із останніх прикладів того, що ми подаємо всю інформацію, - побиття дівчини «регіоналом» Ландiком-молодшим: незважаючи на партійну приналежність і батька, і сина, ми розповідаємо про інцидент iз першого дня.
- Вам не телефонують Ганна Герман чи хтось з адміністрації Президента з проханнями щось поставити чи притримати інформацію?
- Спочатку було багато дзвінків від тих, хто намагався керувати. У період скорочення штату багато хто просив не звільняти своїх. Але вказівок стосовно того, щоб поставити чи зняти якусь інформацію, - такого не було.
- Останнім часом в ефірі каналу з'явилися кілька історично-патріотичних проектів: «Обличчя України», «Обличчя української історії», міжпрограмні ролики до 20-річчя Незалежності України. Це данина круглій даті чи подібний контент буде на каналі й надалі?
- Над «Обличчями української історії» ми почали працювати ще минулого літа. Не перший місяць показуємо по суботах у кінці новин 5-хвилинні сюжети «Облич України». Кожен цикл - по 20 роликів. Плануємо робити повноцінні документальні фільми про значущі події і відомих людей iз різних сфер: медицини, космічної галузі, науки, кіно, спорту. Звичайно, хочемо, щоб усе з'явилося на екрані якомога швидше, але це дуже кропітка робота.
- Короткі форми «Облич України», «Народної мудрості», проекту про правила української мови «Запам'ятай» - це відлуння браку грошей на виробництво телепрограм більшого хронометражу?
- Ні, це системний підхід до подачі тематичної інформації.
- Ви заявляли про наміри НТКУ знімати власні серіали. Коли це може статися і про що плануєте знімати?
- Цього року точно не встигнемо - немає коштів. А хочемо робити щось на зразок тих же «Сусідів» - про життя сучасників. Це не надто затратне виробництво і цікаво глядачам.
- Чому в подію перетворюється показ на Першому Національному з 1 серпня фільмів кіностудії Довженка? Комерційними каналами вони затребувані дуже рідко, то чи не може їх частіше показувати державний?
- Коли я без підтримки Мінкульту прошу кіностудію дати мені фільм за 100 гривень, зрозуміло, їм вигідніше його передати за тисячу доларів «Інтеру» чи іншому комерційному каналу. Наприклад, СТБ викуповує за 2-3 млн. доларів пакет фільмів на 3 роки і тримає їх у себе.
ПЕРСПЕКТИВИ
- Як вирішуєте проблеми технічного переоснащення телекомпанії? Чи буде відремонтовано так звану другу студію, де пишуть непрямоефірні програми? Ваші співробітники кажуть, що їх вдається дотягувати до належного рівня лише завдяки монтажу.
- Німецький громадський мовник ARD, річний бюджет якого 850 млн. євро, найближчим часом передасть нам безплатно технічного оснащення на суму близько 4 млн. доларів для прямоефірних трансляцій та включень. Нам уже виділили гроші на нову техніку з держбюджету, зробимо і ремонт студії. До речі, одним iз досягнень вважаю те, що ми вже відцифрували 3 тисячі метрів телеархіву з бобін.
- Єгоре, чи задовольняє вас творча й адміністративна команда, що працює на НТКУ? Якби ви мали змогу платити працівникам більше, чи запрошували б інших спеціалістів? Як реагуєте на невдоволення частини громадськості, яка не розуміє, як може бути заступником керівника українського державного каналу ліванець за походженням Валід Арфуш?
- Якщо я не задоволений роботою когось - прощаюся з цим працівником. Мені не вистачає режисерів, графіків. Але командою взагалі я задоволений і пишу в Кабмін листи з клопотанням підвищити своїм працівникам посадові оклади. А Валіду Арфушу (і віце-прем'єру уряду Борису Колесникову) я вдячний за те, що вони змогли оформити ліцензію «Євроньюз» за цінами минулого року.
- Як ви ставитеся до перспектив створення на базі НТКУ суспільного мовника?
- Це досить тривалий процес. Але ми вже почали рух у цьому напрямi. Ще минулого року зняли з ефіру телемагазини, зменшили кількість реклами, оптимізували штатний розклад, активізували співпрацю з EBU, завдяки чому 125 світових каналів зможуть показувати наші сюжети, підписали договір про створення україномовної версії «Євроньюз». Наше завдання - бути соціально спрямованим конкурентоспроможним мовником. Стати таким було досить складно і десять, і п'ять років тому, і зараз - у жорстких умовах конкуренції з комерційними каналами.
